Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності – це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.
ПК України містить визначення поняття «постійне представництво», яке використовується з метою оподаткування представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності. Так, відповідно до ст. 14.1. 193 ПК України постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Слід звернути увагу, що представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності не є самостійною юридичною особою, а фактично являється підрозділом іноземного суб'єкта господарської діяльності, який його утворив.
Порядок реєстрації іноземних суб’єктів господарської діяльності врегульовує Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, затверджена Наказом № 30 від 18.01.1996 року Міністерства зовнішніх економічних зав’язків і торгівлі України.
Відповідно до п. 2 вищевказаної Інструкції для реєстрації в Україні представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності до Мінекономіки подаються наступні документи:
- Заява;
- Витяг з торговельного (банківського) реєстру країни місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління іноземного суб'єкта господарської діяльності;
- Довідка з банку, у якому відкрито рахунок іноземного суб'єкта господарської діяльності.
- Доручення на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлене згідно із законами країни, де офіційно зареєстровано іноземного суб'єкта господарської діяльності.
Вищевказані документи мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані належним чином у консульських установах, які представляють інтереси України, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, і супроводжуватися перекладом на українську мову, який завіряється печаткою перекладача. Документи подаються до Мінекономіки не пізніше 6 місяців з дати їх видачі в країні місцезнаходження іноземного суб'єкта господарювання.
У разі, коли на відкриття представництва законодавство країни місцезнаходження іноземного суб'єкта господарської діяльності вимагає особливого дозволу державних установ цієї країни, копія такого дозволу засвідчена з дотриманням вищенаведених вимог, має бути додана до заяви.
Під час прийняття документів на реєстрацію заявникові видається номер рахунку для сплати державного збору в розмірі 2500 доларів США.
Якщо подані для реєстрації представництва документи відповідають вимогам законодавства, Свідоцтво про реєстрацію представництва видається не пізніше 60 робочих днів з моменту сплати державного збору.
У Свідоцтві про реєстрацію представництва зазначаються:
- офіційне найменування іноземного суб'єкта господарської діяльності;
- кількість іноземних громадян - службовців іноземного суб'єкта господарської діяльності, які є співробітниками представництва;
- реєстраційний номер представництва;
- місцезнаходження представництва та його філій.
Згідно з пп. 3.4.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з ст. 14.1.193 ПК України (положення якої наводилися вище), до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.
При цьому представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність, не є платником податку на прибуток.
У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складеного нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибутку, отриманого нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток обчислюється контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Для працевлаштування іноземних працівників представництва у кількості, що не перевищує зазначену у Свідоцтві про реєстрацію представництва, отримання дозволу на працевлаштування в Україні не потрібно. Працевлаштування таких працівників здійснюється на підставі службових карток, оформлення яких здійснюється Мінекономіки.
Дозвіл на працевлаштування іноземців також не потрібен у випадках, передбачених ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення». Відповідно до цієї норми законодавства дозвіл на працевлаштування не вимагається щодо наступних категорій іноземців:
- іноземці, які постійно проживають в Україні;
- іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
- іноземці, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
- представники іноземного морського (річкового) флоту;
- працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
- спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом;
- працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
- працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
- священнослужителі, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності;
- іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
- іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
- інші іноземці у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Для працевлаштування інших осіб, які не є громадянами України, необхідне отримання дозволу на працевлаштування у встановленому законодавством України порядку.
Працевлаштування у представництві іноземного суб'єкта господарської діяльності громадян України здійснюється за загальними правилами, визначеними трудовим законодавством України.
Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками Єдиного соціального внеску є в тому числі філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України. Відрахування інших податків та обов’язкових платежів з заробітної плати працівників представництва також покладається на представництво.