Особливості реєстрації та діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні


Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності – це установа  або  особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської  діяльності  в  Україні  і  має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

ПК України містить визначення поняття «постійне представництво», яке використовується з метою оподаткування представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності. Так, відповідно до ст. 14.1. 193 ПК України постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Слід звернути увагу, що представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності не є самостійною юридичною особою, а фактично являється підрозділом іноземного суб'єкта господарської діяльності, який його утворив.

Порядок реєстрації іноземних суб’єктів господарської діяльності врегульовує Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, затверджена Наказом № 30 від 18.01.1996 року Міністерства зовнішніх економічних зав’язків і торгівлі України.   

Відповідно до п. 2 вищевказаної Інструкції для реєстрації  в Україні представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності до Мінекономіки подаються наступні документи:

  1. Заява;
  2. Витяг  з  торговельного  (банківського)  реєстру  країни місцезнаходження   офіційно   зареєстрованого   головного   органу управління іноземного суб'єкта господарської діяльності;
  3. Довідка з банку,  у якому  відкрито  рахунок  іноземного суб'єкта господарської діяльності.
  4. Доручення   на   здійснення  представницьких  функцій  в Україні,  оформлене  згідно  із  законами  країни,   де   офіційно зареєстровано іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Вищевказані документи мають бути нотаріально  засвідчені  за місцем  їх  видачі,  легалізовані  належним  чином  у консульських установах,  які представляють інтереси України,  якщо міжнародними договорами   України   не  передбачено  інше,  і  супроводжуватися перекладом  на  українську   мову,   який   завіряється   печаткою перекладача. Документи подаються до Мінекономіки не пізніше  6  місяців  з дати  їх  видачі  в  країні  місцезнаходження  іноземного суб'єкта господарювання.

У разі,  коли на  відкриття  представництва  законодавство країни    місцезнаходження   іноземного   суб'єкта   господарської діяльності  вимагає  особливого  дозволу  державних  установ  цієї країни, копія такого дозволу засвідчена з дотриманням вищенаведених вимог, має бути додана до заяви.

Під час  прийняття  документів  на  реєстрацію  заявникові видається номер рахунку для сплати державного збору в розмірі 2500 доларів США.

Якщо подані для реєстрації представництва документи відповідають вимогам законодавства, Свідоцтво про реєстрацію представництва видається не пізніше 60 робочих днів з моменту сплати державного збору.

У Свідоцтві про реєстрацію представництва зазначаються:

  • офіційне найменування   іноземного   суб'єкта   господарської діяльності;
  • кількість іноземних громадян - службовців іноземного суб'єкта господарської діяльності, які є співробітниками представництва;
  • реєстраційний номер представництва;
  • місцезнаходження представництва та його філій.

Згідно з пп. 3.4.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з ст. 14.1.193 ПК України (положення якої наводилися вище), до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

При цьому представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність, не є платником податку на прибуток. 

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складеного нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибутку, отриманого нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток обчислюється контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Для працевлаштування іноземних працівників представництва у кількості, що не перевищує зазначену у Свідоцтві про реєстрацію представництва, отримання дозволу на працевлаштування в Україні не потрібно. Працевлаштування таких працівників здійснюється на підставі службових карток, оформлення яких здійснюється Мінекономіки. 

 

Дозвіл на працевлаштування іноземців також не потрібен у випадках, передбачених ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення». Відповідно до цієї норми законодавства дозвіл на працевлаштування не вимагається щодо наступних категорій іноземців:

  1. іноземці, які постійно проживають в Україні;
  2. іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
  3. іноземці, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
  4. представники іноземного морського (річкового) флоту;
  5. працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
  6. спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом;
  7. працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
  8. працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
  9. священнослужителі, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності;
  10. іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
  11. іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
  12. інші іноземці у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Для працевлаштування інших осіб, які не є громадянами України,  необхідне отримання дозволу на працевлаштування у встановленому законодавством України порядку.

Працевлаштування у представництві іноземного суб'єкта господарської діяльності громадян України здійснюється за загальними правилами, визначеними трудовим законодавством України.

Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками Єдиного соціального внеску є в тому числі філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України. Відрахування інших податків та обов’язкових платежів з заробітної плати працівників представництва також покладається на  представництво.

Запитання до юриста:

Телефонуйте за номером: +38 044 362-29-14 запитати юриста