Укладаєш договір - перевір повноваження представника другої сторони


Під час укладання договору необхідно впевнитись, що інша сторона має достатні для цього повноваження. В іншому випадку є ризик, що такий договір буде визнано недійсним.

За загальним правилом вирішувати всі операційні питання, в тому числі укладати від імені підприємства договори та угоди уповноважений виконавчий орган такого підприємства – директор, генеральний директор, голова правління тощо.
 
Але досить часто зустрічаються випадки коли від імені підприємства договір укладається (підписується) представником, заздалегідь уповноваженим керівником такого підприємства шляхом видачі довіреності на вчинення відповідних дій.
 
Укладаючи договір, угоду представник підприємства має діяти виключно в межах повноважень наданих йому на підставі довіреності, що повною мірою відповідає сутності інституту представництва.
 
Отже для того щоб на підставі договору, укладеного представником настали визначені таким договором юридичні наслідки (права та обов’язки) необхідно дотримати умову – наявність у представника достатніх повноважень, в іншому випадку такий договір може бути визнаним недійсним.
 
Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише у разі подальшого схвалення правочину цією особою.
 
Якщо представник укладаючи договір діяв з перевищенням своїх повноважень та без подальшого схвалення цього правочину довірителем такий договір не тягне за собою настання прав та обов'язків для довірителя.
 
Верховний суд України у своїй постанові від 22 квітня 2015 року сформував висновок про те що метою договору доручення є здійснення повіреним прав довірителя, набуття, зміна і припинення для нього прав та обов’язків шляхом здійснення угод, тому повірений має діяти в тих межах, які встановлені довірителем відповідно до змісту наданого йому доручення.
 
Вчинення юридичних дій, які чітко не визначені в договорі доручення, навіть якщо вони спрямовані на досягнення кінцевої мети, задля якої укладено такий договір, і не охоплюються змістом договору доручення, можуть створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов’язки довірителя тільки за умови їх схвалення останнім.
 
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину, серед іншого, є недодержання в момент його вчинення стороною чи сторонами вимог, які встановлені зокрема частиною першою статті 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
 
У разі вчинення повіреним дій, які не охоплені змістом договору доручення і не схвалені довірителем, не можна вважати, що правочин, укладений унаслідок таких дій повіреного, відповідає вимогам закону.
 
На практиці часто буває що укладаючи договір, угоду, в якій в преамбулі зазначено, що сторона діє в особі представника, який уповноважений на підставі довіреності обсяг відповідних повноважень не перевіряється іншою стороною, що може в майбутньому внести певні негативні наслідки.
 
Таким чином, укладаючи договір в якому інша сторона діє в особі представника на підставі довіреності обов'язково необхідно вимагати засвідчену копію відповідної довіреності. При цьому необхідно пересвідчитися, що обсяг наданих повноважень дозволяє представнику укласти відповідний договір.
 
В той же час якщо зі змісту надано для ознайомлення довіреності не можна чітко визначити чи обсяг повноважень представника достатній для укладання договору необхідно звернутися до юридичного відділу підприємства, а у випадку його відсутності до кваліфікованих юристів, які зможуть зробити правовий аналіз відповідної угоди.
Запитання до юриста:

Телефонуйте за номером: +38 044 362-29-14 запитати юриста